Наша продукцiя:

Контакти

050 634 66 66
057 733 40 51
Едуард Володимирович Юрченко

Запитуйте, робіть замовлення:

Ваше им'я (обов'язково):


Ваш E-Mail (обов'язково):


Ваше повідомлення:





Завантажити прайс, PDF

Прайс - лист на всю нашу продукцію
завантажуйте за цим лінком

Реактопласти

Усі пластмаси прийнято підрозділяти на реактопласти та термопласти.

Реактопласти (термореактивні пластмаси) також як і термопласти (термопластичні пластмаси) відносяться до класу полімерів різної хімічної природи, які при нагріві здатні переходити у в’язкотекучий стан. Якщо для термопластів процес нагрівання та охолодження може відбуватися багаторазово без зміни їх структури, то реактопласты при одноразовому нагріві зі збільшенням часу дії підвищених температур в результаті хімічних процесів, що протікають в них, переходять в нерозчинний твердий стан з утворенням сітчастої структури макромолекул. Цей процес безповоротний, вироби з реактопластів руйнуються при повторному нагріванні при досить високій температурі без попереднього розм’якшення.

До термопластів відносять матеріали на основі поліпропілену, поліетилену, політетрафторетилену, полістиролу, полівінілхлориду, поліамідів та інших полімерів.

Реактопласти складаються з єднальної основи і наповнювача. Єднальною основою є синтетичні смоли: фенолформальдегідні, сечовино- й меламіно-формальдегідні, епоксидні, поліефірні та інші, а як наповнювач використовуються тканина, целюлоза, деревне борошно або тирса, кварцевий пісок, скловолокно, сажа, крейда та інші матеріали.

Властивості реактопластів на етапах отримання і переробки у вироби (механізм, умови, швидкість затвердіння, об’ємна усадка і виділення летких компонентів) та експлуатаційні характеристики виробів визначаються хімічною структурою основи полімеру, природою і кількістю отверджувача. Для регулювання властивостей реактопластів широко використовуються загусники, розчинники та мастила, а для зміни властивостей у твердому стані – добавки і пластифікатори.

Як правило, реактопласти формуються у вироби методами литного або компресійного пресування і литва під тиском в гарячій литній формі при температурі 160 – 210 °С. При цьому протікає реакція зшивання макромолекул, яку називають затвердінням. Цей процес може протікати від декількох хвилин до багатьох годин. Температура процесу повинна підтримуватися з великою точністю на кожній ділянці технологічної лінії, оскільки литво реактопластов ускладнюється можливістю передчасного затвердіння розплаву і перегріванням суміші. Потрібно також точне дозування кількості початкового матеріалу, а заповнення литної форми повинне відбуватися за мінімально короткий час, оскільки формування реактопластів можливо провести лише впродовж обмеженого часу перебування початкового матеріалу у в’язкотекучому стані.

Готові вироби можна обробляти механічно, сполучати між собою склеюванням, а при низьких мірах затвердіння – методом хімічного зварювання.

Фізико-механічні та інші експлуатаційні властивості термопластів та реактопластів розрізняються у широких межах та залежать від типу й змісту самого полімеру, наповнювачів і модифікуючих добавок. На відміну від термопластів реактопласти можуть експлуатуватися при досить високих температурах (100 – 130 °С). Реактопласти мають досить високу хімічну стійкість до органічних розчинників, слабких розчинів кислот і лугів та застосовуються у багатьох галузях промисловості.

Класичними представниками реактопластів є амінопласти та фенопласти.

Амінопласти – це пластмаси, що в основному складаються з аміноальдегідних смол, зазвичай сечовиноформальдегідних або меламіноформальдегідних. До складу амінопластів входять: наповнювачі (тальк, целюлоза, азбест, скляне волокно, деревне борошно й інші), модифікуючі добавки, мастильні речовини, фарбувальні пігменти. Амінопласти випускають у вигляді пресованих матеріалів (гранул, порошків, волокнистих продуктів), пінопластів та шаруватих пластиків.

Технологічний процес виробництва амінопластів включає синтез єднальних, просочення ними наповнювача, сушку готової композиції, подрібнення композиції і, якщо необхідно, гранулювання або таблетування. Амінопласти переробляють у вироби методами пресування (135 – 170 °C, 25 – 50 МПа), литва під тиском, литного пресування. Формування виробів супроводжується переходом смоли у твердий стан з утворенням полімеру сітчастої структури.

Тверді амінопласти – це міцні матеріали, стійкі до дії вогню, води, органічних розчинників, слабких кислот, олив, розчинів лугів. Амінопласти мають дугостойкість та хороші електроізоляційні властивості. Меламіно-формальдегідні пластики від сечовино-формальдегідних відрізняються більш високою теплостійкістю, меншою усадкою й водопоглинанням.

Випускають амінопласти під торговими назвами: изоміл, пласкон, мелмекс, поллопас, ультрапас, сканопал та іншими.

Використовують амінопласти для виготовлення виробів електротехніки (вимикачів, корпусів приладів, штепсельних розеток), декоративних елементів інтер’єру і обробки меблів, штучного мармуру, звукоізоляційних і теплоізоляційних матеріалів та різноманітних виробів побутового призначення. Сфера застосування амінопластів постійно розширюється, що обумовлено доступністю сировини для їх виробництва.

Фенопласти – це реактопласти на основі фенолоформальдегідної смоли. За типом смоли фенопласти підрозділяють на резольні і новолачні. По виду наповнювача – на армовані та дисперсно-наповнені.

Експлуатаційні властивості фенопластов змінюються в широких межах і залежать від типу наповнювача та єднального компонента. Ударна в’язкість, наприклад, змінюється від 2 – 6 кДж/м2 (для фенопластів дисперсно-наповнених) і до 50 – 100 кДж/м2 (для фенопластів армованих). Щільність матеріалу 1,1 – 3 г/см3, його теплостійкість від 100 до 300 °C.

В якості наповнювача дисперсно-наповнені фенопласти найчастіше містять деревне, слюдяне або кварцеве борошно, мікроазбест, кокс, подрібнений графіт, каолін, скловолокно, металевий порошок, металеві або скляні мікросфери і інше. Фенопласти дисперсно-наповнені випускають під торговими назвами: кемопласт (США), фенопласт і антегміт (СНД), тролітан, баскодур і пластодур (Німеччина), флуосіт і бакеліт (Італія), моудденсіт і формоліт (Великобританія).

Фенопласти мають високу механічну стійкість, міцність, корозійну стійкість, добрі електроізоляційні параметри. Застосовуються фенопласти практично в усіх галузях промисловості, як матеріали електротехнічного, конструкційного, ізоляційного, антифрикційного й фрикційного призначення.

Армовані фенопласты у ролі наповнювача містять рослинні волокна, склотканину або скловолокно, азбестове волокно, вуглецеві або синтетичні (як правило, полиамідні та поліефірні) волокна, волокнисті полотна (ткані і неткані), папір, деревну шпону. Роблять армовані фенопласты, як правило, методом просочення волокнистих наповнювачів єднальним компонентом. Вироби з напівфабрикатів формують методами намотування, викладення і протягання з фіксацією форми за допомогою затвердіння єднального компонента. Армовані фенопласты випускаються під торговими назвами: гетинакс, текстоліт, волокніт, склотекстоліт і азботекстоліт (СНД), текстоліт, фебрікон і хейвег (США), дуротон, тролітакс і пресскотон (Німеччина), пексолін і фарболіт (Великобританія), турнерон і геделіт (Франція), рішеліт і кобеліт (Японія) та іншими.

Деякі марки фенопластів, для прикладу: Сп1-342-02, Сп3-342-02, 02-010-02, Э9-342-73, Э10-342-63, Э2-330-02, У1-301-07, Вх5-010-73, У2-301-07, У4-080-02, Ж3-010-62, Ж7-010-8, Ж2-010-60.

Армовані фенопласти підвищеної міцності із скловолокном – неплавкий композиційний матеріал виготовлений із скляних комплексних ниток, просочених полімерним єднальним, має хороші діелектричні параметри (електрична міцність при частоті 50 Гц, – не менше 14 кВ/мм) та відмінні механічні характеристики (напруга при руйнуванні до 500 МПа). Застосовують для виготовлення ізоляційних елементів працюючих при вібраціях, ударних навантаженнях, навантаженнях на розрив або на вигин у діапазоні температур від – 190 °С до +200 °С. Можуть служити, як заміна крихкіших фарфорових або скляних ізоляторів, використовуватися у виробництві корпусів приладів, шестерень, втулок, вкладишів підшипників та інших виробів.

Деякі марки фенопластів із скловолокном: АГ-4В, АГ-4В-10, АГ-4В-10-4,5; АГ-4С; АГ-4НС; ДСВ-2-О, ДСВ-2-Л, ДСВ-2-П, ДСВ-4-О, ДСВ-4-Л, ДСВ-4-П; ГСП-8, ГСП-32-П, ГСП-32-О, ГСП-400.

Контакти:

050 634 66 66
057 733 40 51
Едуард Володимирович Юрченко